30×30: чому світ масово підтримує ідею захисту третини планети – і що це змінить

Світ стрімко втрачає природу. Ліси зникають, океани переповнені сміттям, сотні видів тварин і рослин щороку опиняються під загрозою вимирання. 

Щоб зупинити втрату біорізноманіття, у 2022 році країни домовилися про нову амбітну мету: захист 30% суші та морів до 2030 року.

Ініціатива отримала назву 30×30. Документально її закріпила Глобальна рамкова угода з біорізноманіття (Kunming-Montreal GBF). Приєдналися до угоди близько 200 держав світу. Ідея насправді доволі логічна, проста й прозора. Принаймні, на перший погляд, звісно. Отже, що таке 30×30 та в чому суть?

За ідеєю, при збереженні щонайменше третини планети у вигляді національних парків, заповідників чи інших охоронюваних зон, природа матиме шанс відновитися. Це прямо вплине на кліматичні зміни та природу у всьому світі. 

Як впроваджується рамкова угода?

Глобальна рамкова угода з біорізноманіття (GBF) працює за принципом: кожна країна бере зобов’язання на своїй території. Орієнтовно підхід такий:

• Держави розробляють національні плани дій, у яких визначають які землі чи акваторії підлягають захисту, як контролюватиметься їхній стан, які ресурси на це підуть.
• Впровадження включає і законодавчі зміни, і створення нових охоронних зон, і роботу з громадами.
• Країни зобов’язані регулярно звітувати про прогрес у досягненні цілей, зокрема про відсоток захищених земель і океанів.

Важливим нюансом є захист водних ресурсів. Адже приблизно половина світового океану лежить за межами національних юрисдикцій. Саме тому був ухвалений Договір про відкриті моря (High Seas Treaty). Він дає змогу створювати морські охоронні зони у міжнародних водах. Це критично для досягнення цілі 30×30. Бо без цього не можна суттєво збільшити відсоток захищених океанів.

Станом на сьогодні у світі охороняється:

• близько 17% суші;
• менше ніж 9% океанів.

Це означає, що для виконання цілі 30×30 потрібно майже вдвічі збільшити відсоток захищених земель і більш ніж утричі – морських територій. І все це  за неповні 6 років. Суттєвий фактор ризику. А крім цього, є й інші проблеми:

• брак фінансування для створення та утримання нових заповідників;
• політичні суперечності та економічні інтереси, наприклад, видобуток копалин чи агробізнес;
• ризик створення “паперових парків” тобто територій, що не відповідають статусу захищених, без реального управління чи контролю;
• кліматичні зміни та деградація екосистем. Навіть захищені території зазнають пожеж, посух, повеней, шкідників та інших негативних аспектів.

Ризики невиконання цілі 30x30

Виконання 30×30 – це не лише цифри у звітах. Це реальна боротьба за:

• збереження видів, які можуть зникнути вже за наше життя;
• чисту воду й повітря, для себе та нащадків;
• стійкі екосистеми, здатні протистояти кліматичним змінам.

Запобігання забрудненню, збереження природи та зупинка втрати біорізноманіття – справа спільна. Невиконання цілі 30×30 означатиме продовження зникнення видів, деградацію лісів, морів і ґрунтів. Це загрожує не тільки тваринам і рослинам, а й нашій економіці, продовольчій безпеці та якості життя.

Яка ситуація з цим питанням в Україні?

Розглядаючи, скільки країн підтримали 30x30, не можна оминути увагою українських захисників довкілля. Так, попри всі виклики, складнощі та обмеження, Україна теж приєдналася до ініціативи. Однак, звісно, сьогоднішня ситуація далека від райдужних ідей та планів:

• Офіційно відсоток захищених земель в Україні близько 6,8 млн га. Тобто 6,7% території  країни. Це набагато менше від середньоєвропейських показників і ще далі від глобальної мети 30×30. Існує план розширити мережу природоохоронних територій до 15% суші до 2030 року. Але це все одно удвічі менше, ніж вимагає глобальна ціль.
• Війна зробила ситуацію майже катастрофічною. Частина заповідників і нацпарків опинилися в зоні бойових дій або під окупацією. Ліси зазнають масштабних пожеж, мінування, незаконних рубок. Заповідні території Донбасу, Азовського узбережжя та південних степів серйозно постраждали.
• Про відсоток захищених водних ресурсів говорити ще складніше. Україна має відносно невелику морську акваторію. Захищені ділянки, звісно, існують. Наприклад, Чорноморський біосферний заповідник та нацпарк «Тузлівські лимани». Але їх частка в морській території країни мізерна – менше ніж 5%.

Що це означає по факту? Те, що аби досягти омріяних 30×30, Україні потрібно майже вп’ятеро збільшити захищені природні території на суші, та у шість разів в морі. На жаль, з урахуванням нинішньої ситуації та проблематики фінансування охорони природи мета видається майже недосяжною. 

Проте, чи значить це, що варто опускати руки чи перекладати відповідальність за охорону довкілля виключно на уряд та органи влади? Однозначно ні. Адже попри створення заповідників критичне значення має роль громадськості у збереженні природи.  

Що може зробити кожен з нас?

Залучення суспільства до вирішення проблем охорони навколишнього середовища – це ключова умова не тільки стратегії 30×30, а й переважної більшості інших угод та конвенцій. Конкретно, щодо мети 30×30, то її, за міжнародними опитуваннями підтримують 82,4% людей. При чому, саме активність громадських організацій, локальних спільнот, волонтерів, бізнесу та пересічних громадян допомагає виконувати екологічні зобов’язання. Зокрема:

• Громадськість має змогу підтримувати створення нових природоохоронних територій, а також стежити за дотриманням наявних, боротися з незаконними рубками лісу або забудовами.
• Екологічні рухи, наприклад, Українська природоохоронна група, WWF-Україна чи Екодія активно лобіюють нові законодавчі ініціативи.
• Люди у своєму повсякденному житті теж мають інструменти. Зокрема, зменшення відходів, свідомий вибір товарів, використання екологічних альтернатив пластику й хімії.

Допомога бізнесу та свідомих споживачів

Виконання цілі 30×30 вимагає не лише державної політики, але й зміни культури споживання. Адже захищені зони мають бути чистими. Тож перший крок – перехід на екологічні товари. Команда інтернет-магазину BPT-UA наголошує, що захист природи починається не з демонстрацій або міжнародних конвенцій. А набагато простіше – з побутових рішень. Чистота навколишнього середовища напряму залежить від того, що кожна людина робить щодня. Зі свого боку інтернет-магазин BPT-UA пропонує якісні та ефективні екотовари:

• Органічні засоби для прибирання та прання. Біорозкладні продукти суттєво знижують кількість токсичних речовин, що потрапляють у воду й ґрунт.
• Концентровані формули засобів означають менше пластику у побуті, а отже менше сміття що забруднює території та води.
• Біопрепарати-деструктори дозволяють ефективно впоратися з органічними відходами, та зменшують їх вплив на довкілля.

Крім того, звісно, кожній людині варто задуматися про відмову від одноразового посуду та поліетиленових пакетів, свідомо використовувати водні ресурси та плекати в собі культуру турботи про природу. Адже без цього досягнення мети 30×30 неможливе, навіть попри прагнення та старання урядів. Глобальні цілі завжди починаються з локальних дій.