Як війна руйнує екосистеми України: масштаби екологічних втрат

Довкілля сьогодні можна назвати реальним невидимим фронтом війни. Звісно, в першу чергу війна асоціюється зі зруйнованими містами, знищеними будинками та зламаними людськими долями. Проте є ще один, менш відомий, проте не менш болісний аспект – навколишнє середовище. Екологічні збитки війни в Україні вимірюються не лише у трильйонах гривень. 

Мова йде про втрату біорізноманіття, забруднені води та ґрунти, руйнування екосистем через бойові дії. Над збереженням цього людство працювало десятками, якщо не сотнями років. А спаплюжити це вийшло майже миттєво. 

За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, лише за два роки повномасштабної агресії зафіксовано понад 6 500 випадків екологічних злочинів. Це забруднені річки, знищені ліси, руйнування Каховської ГЕС, мільйони гектарів замінованої землі. Проте цифри не передають справжнього масштабу трагедії. Адже природа відновлюється десятиліттями, а деякі види рослин і тварин можуть бути втрачені назавжди.

Масштаби руйнувань у цифрах та фактах

За офіційними оцінками, загальна сума шкоди довкіллю з початку повномасштабного вторгнення перевищила ₴3,1 трлн. Найбільше постраждали:

• Атмосфера. Від пожеж і вибухів у повітря потрапили мільйони тонн шкідливих речовин. Лише у 2024 році пожежі знищили понад 24 000 гектарів лісу, що спричинило 180 млн тонн викидів CO₂. Це еквівалент роботи 90 млн авто. Ось явний приклад того, як локальна війна створює глобальні кліматичні ризики.
• Ґрунти. Забруднення земель сягнуло понад 1,17 трильйона гривень. На багатьох ділянках сільськогосподарська діяльність буде неможливою десятки років. Через важкі метали, залишки вибухівки та замінування. Рекультивація та очистка територій потребують часу, сил та коштів. 
• Вода. Руйнування дамб та обстріли промислових об’єктів призвели до масштабного забруднення річок. Підрив Каховської ГЕС у 2023 році затопив понад 100 000 гектарів, залишивши без доступу до питної води близько мільйона людей.
• Заповідники. Шкода, завдана заповідним територіям, обчислюється в сумі понад 150 млрд грн. Унікальні території, наприклад, «Асканія-Нова», зазнали мародерства та знищення екосистем.
• Біорізноманіття. Бойові дії руйнують природні середовища існування. Вплив на біорізноманіття через війну складно недооцінити. Ліси вигорають від обстрілів, рідкісні птахи залишають гніздові зони, ґрунти та водойми забруднюються нафтою й важкими металами. За даними ООН, понад 500 000 гектарів природоохоронних територій в Україні вже знищені або серйозно пошкоджені. 

Ці факти прямо свідчать про те, що війна – це не лише соціальна, політична та економічна катастрофа. А ще й глибоке порушення екологічного балансу. Його наслідки будуть відчутні десятиліттями. При чому, не тільки в Україні, а й по всьому світу.

Ризики для майбутнього екологічного стану України

Найбільша загроза в тому, що екологічні збитки матимуть тривалий ефект. Відновлення природи після війни займу купу часу, з огляду на наслідки:

• Заміновані території. Сьогодні близько 28% земель України потенційно заміновані. Це не лише безпекова проблема, а й фактор, що блокує рекультивацію та відновлення природи після війни.
• Забруднені ґрунти. Важкі метали, паливо, залишки вибухових речовин проникають у землю й підземні води. Це створює довгострокові ризики для сільського господарства, людей та тварин.
• Втрати водних ресурсів. Руйнування Каховської ГЕС не лише знищило екосистеми нижнього Дніпра, але й підвищило загрозу опустелювання південних областей.
• Кліматичні проблеми. Масові викиди CO₂ та знищення лісів ведуть до посилення змін клімату. Це вдарить по всім галузям. І врешті решт спричинить негативний вплив на здоров’я людей через екологічні збитки.

Усе це означає, що без системного підходу та відповідального ставлення майбутній екологічний стан України буде критично ослабленим. То що ж робити?

Відновлення та підтримка природних ресурсів на різних рівнях

Звісно, коли мова йде про збереження чи відновлення довкілля після настільки масштабних руйнувань та збитків, складно вирішити з чого взагалі починати, та на кого покладати відповідальність. Проте, головний принцип, що робить можливим стале відновлення природних ресурсів – це комплексний підхід на різних рівнях: міжнародному, державному та громадському. Що тут до чого, розбираємося далі.

Міжнародна підтримка екологічної відбудови

Екологічні наслідки війни в Україні вже зараз відчутні далеко за її межами. Зокрема, через глобальне забруднення та руйнування екосистем. Надалі вплив тільки посилиться. Через кліматичні наслідки, перенесення забруднювачів та проблеми з біорізноманіттям. Тому свою руку до відновлення та підтримки має докласти й міжнародна спільнота. І щось таки вони дійсно роблять. Зокрема, питання відновлення довкілля активно обговорюються на рівні ООН, ЄС та міжнародних конференцій. Зазвичай там, звісно “глибока стурбованість”, проте є й реальні факти:

• Програма ООН з довкілля (UNEP) допомагає у фіксації екологічних злочинів та розробці стратегій відновлення.
• Європейська комісія разом з німецьким Міністерством довкілля запустила платформу «зеленого відновлення» для України. Вона включає лісовідновлення, очищення води, рекультивацію ґрунтів.
• МАГАТЕ, звісно, зі скрипом, проте все ж надає спеціальні пакети допомоги для запобігання ядерним і техногенним катастрофам. Зокрема на Запорізькій АЕС.

Тож можна сподіватися, що навіть така обмежена міжнародна підтримка допоможе Україні уникнути найгіршого сценарію та забезпечити відновлення ресурсів. В цьому контексті можна звернути увагу на приклади інших країн, які боролися з екологічною шкодою в війні:

• під час відновлення Лівану після громадянської війни міжнародні організації фінансували очищення нафтових розливів у Середземному морі;
• після війни в Боснії та Герцеговині ЄС виділив кошти на розмінування та відновлення річкових екосистем.

Тому в принципі підтримка можлива, проте, не варто покладатися лише на іноземну допомогу.

Державні заходи та ініціативи місцевого самоврядування

Ключова роль у сталому відновленні та підтримці, попри все, лежить на державі. Саме урядові програми, закони та стратегічні ініціативи визначають порядок, пріоритети та контроль над відновленням природи. Серед заходів:

• оцінка шкоди та документування злочинів;
• розмінування та рекультивація земель;
• очищення водних ресурсів;
• нові охоронні зони як частина відновлення та догляд за наявними територіями;
• регулювання промислової діяльності та моніторинг для зниження техногенного впливу й уникнення подальшого забруднення.

Вплив суспільства та бізнесу

Відбудова довкілля і роль громадськості пов’язані нерозривно. Держава задає рамки. Міжнародні організації надають підтримку. Проте саме громадяни та підприємства реалізують практичні кроки для зменшення тиску на природу та пришвидшення відновлення екосистем. 

Серед простих, зрозумілих та дієвих кроків:

• акції з висадки дерев та очищення територій;
• екоосвіта та просвітницькі кампанії;
• контрольоване та свідоме споживання ресурсів;
• використання екологічних технологій та товарів.

В цьому напрямку працює і сучасний відповідальний бізнес. Зокрема, інтернет-магазин BPT-UA пропонує продукцію, яка мінімізує шкідливий вплив на довкілля. Це екологічні миючі засоби, концентровані гелі для прання, плямовивідники та інше. Використання таких засобів у побуті зменшує кількість токсичних відходів, сприяє очищенню ґрунтів та води від хімічного навантаження та відновленню екосистем.

Тож, разом, дійсно можна зробити більше. Адже навіть найменші дії мають велике значення. Сортування сміття, ощадливе споживання, використання безпечних засобів в побути та підтримка природоохоронних проєктів ведуть до результатів. Кожен здатний зробити свій внесок вже сьогодні.