Знищення лісів в Україні: екологічні та соціальні наслідки війни
Російсько-українська війна змінила екологічний ландшафт України так само радикально, як і соціальну та економічну реальність. Під ударами артилерії та вогню опинилися не лише люди, міста та інфраструктура. Величезних втрат зазнали природні ресурси. Зокрема ліси, заповідники, водойми та біорізноманіття середовища.
Екологічні наслідки війни в Україні вражають та шокують. За дослідженням, опублікованим у журналі Global Ecology and Conservation, лише за 2022–2023 роки Україна втратила майже 1600 км² лісів. А у 2024 році знищено лісів вдвічі більше, ніж від пожеж по всьому Європейському Союзу.
Основною причиною, звісно, стали військові пожежі. Від снарядів, вибухів, обстрілів, а також через заблоковану можливість гасіння через мінування та активні бойові дії. Це підкреслює вплив війни на довкілля України, а також формує засади до подальших соціальних, кліматичних та економічних змін, які будуть відчутні протягом наступних десятиріч. Причому не тільки в нашій країні, а й за її межами.
Масштаби пожеж та знищення
Порахувати втрати лісів на місцевості неможливо через окупацію, бойові дії, мінування та ризики обстрілів. Проте дослідницькі групи українських та світових вчених, ґрунтуючись на основі супутникових знімків, зафіксували:
- 808 км² знищених лісів у 2022 році;
- 772 км² – у 2023 році;
- понад 965 км² – у 2024.
Осередками найбільшого знищення є Донецька, Луганська, Харківська, Херсонська та Київська області.
Причини очевидні:
- артилерія та вибухи стають пусковими кнопками для масштабних пожеж;
- сухе літо та зміни клімату роблять їх більш агресивними;
- зруйнована система лісового догляду та недоступність територій не дозволяють локалізувати полум’я.
Пожежі не тільки знищують зелені насадження, але також руйнують ґрунтові структури, випалюють верхні шари родючої землі, сприяють ерозії ґрунтів та порушують водний цикл.
Знищення лісових екосистем та вплив на інші системи
Ліс – це не просто дерева. Це жива система, що виконує десятки критично важливих функцій. Зберігає та фільтрує воду, регулює клімат, підтримує родючість ґрунтів, а також є домом тисяч видів флори й фауни. Коли згорає ліс, знищується не просто зелений масив. Руйнується цілий екологічний комплекс, який формувався десятиліттями. І це має прямі наслідки.
Руйнування біорізноманіття
За даними WWF пожежі та зменшення площі лісового покриву призвели до пошкодження або знищення середовища існування мармурового тхора, чорного лелеки, низки червонокнижних видів степових птахів, а також дрібних ссавців, комах, земноводних.
Наразі неможливо підтвердити це фактично, але є ризик, що у деяких випадках популяції могли бути втрачені без можливості відновлення.
Порушення вуглецевого балансу
Крім свого прямого значення, ліси є одним з ключових механізмів утримання CO2. Коли вони горять, вуглець масово вивільняється в атмосферу. Крім того, зменшується здатність територій поглинати викиди надалі. Це ще більше посилює вплив знищення лісів на кліматичні умови в Україні та на територіях сусідніх держав. Зокрема:
- збільшуються середні температури;
- знижується кількість вологи в повітрі;
- подовжуються періоди засух;
- пришвидшується опустелювання півдня країни.
Екологічні та соціальні наслідки знищення лісів в Україні
Не менш значущими є соціальні наслідки знищення лісів. Для багатьох людей ліс був джерелом роботи, простором відпочинку та рекреації. Тож зруйновані зелені насадження тягнуть за собою також втрату робочих місць, особливо в сільських громадах, руйнування природних заповідників і лісових господарств, подорожчання деревини та будівельних матеріалів. Для багатьох громад знищення лісів стало не менш болючим аспектом, ніж руйнування інфраструктури.
Крім того, звісно знищення лісів призводить до кардинального погіршення умов життя. Особливо мешканців прифронтових територій. Адже ліс забезпечує чисте повітря, захист від пилу та техногенного забруднення, природну звукоізоляцію та кліматичну стабілізацію.
Зміни у водному балансі територій та стані ґрунтів
Лісові масиви відіграють вирішальну роль у збереженні води в ландшафті. Коли вони зникають, падає рівень ґрунтових вод, пересихають дрібні річки та струмки, прискорюється стік після сильних дощів, ґрунти швидше втрачають поживні речовини.
Це призводить до:
- ерозії ґрунтів;
- поширення ярів;
- деградації сільськогосподарських угідь;
- необхідності додаткових витрат на відновлення сільського господарства.
Схід, південь та частково центр України вже почали стикатися з цими процесами.
Відновлення лісів в Україні після війни та природоохоронні ініціативи громад
Повернути лісові екосистеми до їх первинного вигляду – дуже складне завдання, на реалізацію якого знадобляться десятки, а то й сотні років. Але першочергово площі потребують:
- розмінування перед проведенням будь-яких робіт;
- очищення територій від уламків снарядів, техніки та залишків будівель;
- відновлення ґрунтів, які втратили родючість після пожеж або хімічного забруднення.
Міністерство оборони України предметно займається цими питаннями. Зокрема, в організаційній структурі є спеціальний підрозділ, що відповідає за екологічну безпеку, включно з оцінкою стану ґрунтів, води та довкілля на деокупованих та постраждалих від бойових дій територіях. Робота цього підрозділу дає змогу оцінити масштаби шкоди, перевірити можливість подальшого використання земель та розробити проєкти подальшого відновлення та рекультивації.
Варто зазначити, що роботи з відновлення лісів та додаткового озеленення територій вже ведуться. З огляду на значущість проблеми залучаються й міжнародні організації. Серед масштабних заходів та ініціатив:
- Державне підприємство «Ліси України» погодило створення нових ділянок природно-заповідного фонду на площі понад 860 га. Навесні 2025 року вже проведено кампанію з висадки нових лісів. Крім того, планується створення ботанічних пам’яток та заказників на території Київщини, Житомирщини та Чернігівщини.
- В Снігурівській громаді на Миколаївщині після звільнення від окупації та розмінування екологи та волонтери разом з The HALO Trust відновлюють захисні лісосмуги, що були зруйновані під час бойових дій. Головне завдання полягає в тому, щоб створити зелені коридори та природні захисні зони. Це дозволить зменшити ерозію, захистити ґрунти, відновити біорізноманіття та підтримати агрокультуру в регіоні.
- WWF-Україна в співпраці з IT компанією SoftServe створили окремий онлайн-інструмент для обґрунтованого підходу до озеленення. Платформа відновлення лісів України допомагає громадськості, бізнесу та державі створювати нові стійкі зелені насадження. Команда досліджує кожну ділянку, запропоновану для відновлення. До уваги беруться аспекти зміни клімату та потреби екосистем. Фахівці створюють інструкції для грамотної реалізації висадження. Завдяки допомозі фахівців вже висаджено перший гектар нового лісу у Львівській області. Для цього використано понад 3000 саджанців дерев.
Не менше значення має роль місцевих громад та навіть окремих людей у відновленні екосистем. Наприклад, після деокупації Бучі за ініціативою містян створено громадську організацію “Зелена Буча”. Активісти та волонтери займаються інвентаризацією дерев, визначають пошкодження та дбають про відновлення зелених насаджень, що потребують лікування. Додатково діє Програма благоустрою, що передбачає озеленення та догляд за зеленими насадженнями та санітарне утримання територій. В Рівненській області команда Egis спільно з Treepilya у 2025 році висаджувала нові лісові ділянки на загальній площі понад 10 гектарів. А Великорублівська громада Полтавщини приєдналася до проєкту Forest Recovery, в межах якого планується посадка лісу на 45,9 гектарах землі Борівського лісництва.
В межах всієї країни постійно ведуться просвітницькі кампанії та навчання. Це дає змогу не тільки сприяти відновленню лісів в Україні, а й підходити комплексно до піклування про навколишнє середовище загалом. На цьому етапі підключається і бізнес. Наприклад, BPT-UA пропонує споживачам безпечні екологічні товари, що зменшують навантаження на природу, яка й так шалено постраждала від воєнних дій. Адже знищення лісів прямо показало, як важливо зменшувати токсичні відходи для чистоти навколишнього середовища, використовувати біорозкладні та безпечні матеріали, а також мінімізувати вплив на природні ресурси в щоденному житті. Звісно, екологічні гелі для прання, засоби для миття посуду та плямовивідники не вирішують проблему війни. Проте вони здатні зменшити скиди шкідливих речовин у водойми, знизити хімічне навантаження на ґрунти та просто сформувати масову екологічну відповідальність та свідомий підхід кожної людини.